Оцінюючи розвиток польської математики наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., Казимир Куратовський зазначив: "Безсумнівно, одним із заслужених і прогресивних представників генерації, про яку йде мова, був Юзеф Пузина, професор Львівського університету. Він був до певної міри провісником ідей, які розквітнули у працях наступної генерації польських математиків".

Юзеф князь Пузина народився 19 березня 1856 р. у с. Новому Мартинові Рогатинського повіту (нині Галицького р-ну Івано-Франківської обл.). Ю. Пузина закінчив гімназію у Львові в 1875. Відтак він навчався на філософському факультеті Львівського університету (1875–1880). Здобуваючи освіту в університеті, вивчав фізику, хімію, філософію та математику, передовсім відвідував лекції професора математики Лаврентія Жмурка. У 1883–1884 навчальному році навчався у Берлінському університеті, в якому слухав лекції професорів Карла Вейєрштрасса, Леопольда Кронекера та Іммануеля Фукса. Повернувшись до Львова, пройшов процес габілітації в 1885. Ю. Пузина працював приват-доцентом (1885–1889), надзвичайним професором (з 1899), звичайним професором (з 1892), керівником кафедри математики Львівського університету. Він також обіймав посади декана філософського факультету (1894–1895) та ректора (1904–1905) Львівського університету.

Науковий доробок Ю. Пузини становить 22 праці. Найбільшим досягненням вченого була двотомна праця "Теорія аналітичних функцій", в якій автор зібрав найважливіші дослідження Вейєрштрасса, Коші, Рімана та інших відомих математиків, які стосуються теорії аналітичних функцій.

Помер Ю. Пузина 31 березня, 1919 в Станкові і був похований в Стрию.

• Part 1
• Part 2