Історія комісії математики

Додано 2014-04-09 користувачем admin

Наукове товариство ім. Шевченка (НТШ) — перша українська національна академія наук, яку створено в 1873 у Львові за ідеєю подвижників відродження Сходу і Заходу України, на той час розшматованої двома чужинецькими імперіями : Росією та Австро-Угорщиною.

Первісно НТШ виникло як Товариство імені Шевченка у 1873 році у Львові з ініціативи Олександра Кониського, відомого українського наддніпрянського письменника. В умовах значного поширення українського просвітницького та культурного руху виникла потреба реорганізувати Товариство у наукову інституцію, що в майбутньому виконувала б функції Академії наук. Головним ініціатором такого перетворення виступив у 1890 році Олександр Барвінський за підтримки Олександра Кониського та Володимира Антоновича. На загальних зборах 1892 року було прийнято новий статут, згідно з яким створено Наукове Товариство імені Шевченка (НТШ).

Було створено три секції НТШ, що визначали упродовж більшої частини його історії його структуру:

  • Історично-філософська
  • Філологічна
  • Математично-природописно-лікарська.

Математично-природничо-лікарську секцію (утворену 11 травня 1893 року,) очолювали директори: Іван Верхратський (1893-1897), Володимир Левицький (з 1897).

Математики в НТШ концентрували свою працю в таких напрямках:

  • проведення наукових досліджень і публікації результатів;
  • написання підручників для українських шкіл;
  • створення української наукової термінології;
  • написання популярних статей та книг;
  • переклад на українську мову важливих статей, книг та написання оглядів з математичної літератури;
  • викладання в школах та гімназіях, зокрема українських.

Важливою була видавнича діяльність. У 1892 році було розпочато видання часопису ≪Записки Наукового Товариства Шевченка≫. У 1897 році розпочато видання нового часопису ≪Збірник математично-природничо-лікарської секції НТШ≫. До 1939 року видано 32 томи. Кожен том мав від одного до трьох випусків. З 1924 року публікувалися німецькою мовою ≪Sitzungberichte der mathematisch-naturwissenschaftlich-arztlichen section≫, де містилася хроніка засідань, реферати статей.

Математично-природописно-лікарська секція охоплювала широкий спектр стислих наук, починаючи від математики до медицини і в рамках якої вперше, в нашій історії почато генерування україномовного наукового продукту в сфері стислих наук. Тут яскраво виділяються імена математиків Володимира Левицького, Мирона Зарицького, природодослідників Івана Верхратського, Івана Раковського та Миколи Мельника, славетного електротехніка Івана Пулюя, світової слави біохіміка і водночас парламентського діяча Івана Горбачевського, лікарів Євгена Озаркевича, Тита-Євгена Бурачинського.

Появилися видатні особистості в нових напрямках стислих наук: Іван Фещенко-Чопівський(металургія), Володимир Кучер, Олександр Смакула, Зенон Храпливий, Остап Стасів (фізика).

Світовий рівень діяльності НТШ підтверджує участь його делегатів у міжнародних конференціях (Прага, Париж, Варна, Софія, Санкт-Петербург), а також численні іноземні дійсні члени НТШ. Серед них Альберт Ейнштейн, Александер Брюкнер, Ян Бодуен де Куртене, Давид Гільберт, Альфред Єнсен, Раймунд Кайндль, Фелікс Кляйн, Андре Мазон, Томаш Масарик, Любор Нідерле, Макс Планк, Олексій Шахматов, Ватрослав Ягич та інші.

Стаття Ярослава Григоровича Притули "Математика у Науковому Товаристві імені Шевченка у Львові "


© Розробник сайту Олена Гринів