(26 листопада 1925, м. Бершадь Вінницької обл. – 14 лютого 1990, м. Львів)

Професор, фахівець з лінійної алгебри та теорії кілець. Засновник нового напрямку лінійної алгебри, пов'язаного з розкладністю матричних многочленів на множники.
У 1943–1944 рр. навчався у Львівському медичному інституті, у 1950 р. закінчив фізико-математичний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка. У 1957 р. захистив кандидатську дисертацію під керівництвом проф. Я. Б. Лопатинського, у 1985 р. – докторську дисертацію.
Після закінчення університету працював асистентом, а потім доцентом кафедри вищої математики Львівського політехнічного інституту. У 1970 р. запрошений на роботу до Фізико-механічного інституту АН УРСР, де організував і очолив відділ алгебри, який із 1978 р. продовжував функціонувати у складі новоствореного Інституту прикладних проблем механіки і математики АН УРСР. З 1987 р. – професор кафедри алгебри і топології Львівського державного університету ім. Івана Франка.
Наукові зацікавлення: теорія кілець, лінійна і диференціальна алгебра.
[див. Енциклопедія Сучасної України]

Місце поховання: Львів, Личаківський цвинтар поле 33